То де ти, ку́рво, ще жива́?!

То де ти, ку́рво, ще жива́?!
Чи вже давно на світі то́му?
Вже не кричиш: «Ввєді вайска!»?
Уже не кли́чеш вбивць додому???
Безмо́згла курка! Сатану
Ти рідним батьком називала.
Чиюсь любила ти страну,
Хоча, в країні проживала.
Очи́ма їла ти чуже,
А ротом ча́вкала вкраїнське.
Ти росіянка??? Та невже?!
Ти просто- цуценя ординське.
Пога́вкало, і- на смітник,
Хазяїну давай дорогу
Він піклуватися не звик
І не чекай на допомогу.
Він тільки вміє грабувать,
Ламати, нищити, вбивати…
Така «велика» його рать.
Ти, ля́рво, ма́ла би це знати.
Усім, хто заклика́в війну,
Хто їй писав листи в конверті,
Спокійного не буде сну
Ні за життя, ні після смерті.

Інна Заєць