Да будет так!

Прийшла українка до Бога,
вклонилась низенько з порога:
Всевишній, мій Отче, вітаю!
Прийшла я з прекрасного краю,
де хліб на полях колоситься,
найкращі жита і пшениця,
у нас всього вдосталь, є море,
ліси і степи, ріки й доли.
Створив Ти красиву країну,
і мову нам дав солов’їну.
Було б усе добре, але «старший брат» віками нам заздрить,
все хоче забрать,
а нас поневолити і підкорити,
кров’ю вкраїнсь...

Свежих нет