НАЙРОЗУМНІШИЙ

Віталій Перетятько

НАЙРОЗУМНІШИЙ

У вагончику метро літній дядько каже:
– Сильний духом українець не купує враже!
Вмить у відповідь йому дві заможні дами
Невдоволено жбурнули обома ротами:
– Так не можна! Це не вірно! Це крива дорога!
Один кремчик, ножик, дротик – то не допомога…
– Ви один, вона один – це сотні мільйонів,
На які вони нароблять проти нас патронів.
Спір зчинився затяжний, бо усіх торкає,
Дехто думку на’ть руками в маси пропихає,
Через це тріщать футболки, окуляри б’ються,
Целофанові пакети з продуктами рвуться…
Раптом чоловік-пузир вчинив таку штуку –
Здер з голівоньки своєї убогу перуку,
Опустив її додолу, підгилив ногою
І повідав пасажирам стратегію свою:
– Я найрозумніший тут, бо отак вчиняю:
Кожен день купую враже і в смітник швиргаю!